Рецензенти
Михайло Бойченко, д-р філософ. наук, професор 
Юрій Петрушенко, д-р економіч. наук, професор

Анотація
 

Аналітична записка присвячена аналізу стану, викликів та перспектив інтеграції української системи науки та досліджень до Європейського дослідницького простору (ЄДП) у контексті переговорного Розділу 25 «Наука та дослідження» у рамках процесу вступу України до ЄС. Дослідження виконано із застосуванням комбінованої методології, що поєднує аналіз нормативно-правової бази та вторинних даних із експертним опитуванням українських науковців в Україні та науковій діаспорі, проведеного авторками літом 2026р. Під час дослідження  проаналізовано динаміку євроінтеграційних політик України у сфері науки, з урахуванням стратегічних ініціатив ЄС, зокрема європейської Дорожній карті ЄДП 2015–2020, а також Порядку денного політики ЄДП на 2022–2024 \ 2025–2027 роки.  Згадуються нові стратегічні документи ЄС, що розробляються у 2026 р («Акту про ЄДП» (ERA Act), тощо). Окрему увагу приділено оцінці виконання «2021 Дорожньої карти ЄДП» України, а також огляду змін, що містить оновлений документ на період 2025-2027 років. Основний фокус аналізу зосереджено на ключових бар’єрах, спричинених, як безпековими викликами воєнного стану в Україні (руйнування інфраструктури, обмеження виїзду військовозобов’язаних осіб, дефіцит ресурсів), так і системно-інституційними чинниками. Визначено, що головні перешкоди для участі українських науковців у програмах ЄС полягають не у відсутності індивідуальних компетенцій науковців, а у складності навігації в європейських програмах, високому адміністративному навантаженні, невеликій кількості проєктних офісів (з фаховими розробниками наукових заявок, менеджерів з наукової діяльності), й обмеженій інституційній спроможності наукових установ, закладів вищої освіти (ЗВО) та інших аналітичних інституцій в Україні.

У записці, через аналіз еволюції підходів ЄС до наукової мобільності, обґрунтовано доцільність переходу від реагування на ризики «витоку мізків» до формування умов для керованої «циркуляції мізків» (Brain Circulation), шляхом запровадження спеціальних грантів реінтеграції, впровадження принципів Європейської хартії дослідників. Досліджено стан академічної свободи та автономії інституцій в умовах війни, наголошено на важливості збалансування безпекових обмежень із правом на вільний науковий пошук. Проаналізовано інфраструктурні виклики та стан забезпечення рівного доступу й гендерної рівності в науці (впровадження Планів гендерної рівності - GEP), як елемента зобов'язань за Розділом 25. За результатами дослідження сформульовано практичні рекомендації для органів публічної влади України та інституцій Європейського Союзу, спрямовані на збереження наукового потенціалу, розбудову інституційної спроможності та перетворення науки й інновацій на ключовий рушій післявоєнного відновлення України.

Цитування:

Лазоренко Олена, Чала Ніна (2026). Аналіз залучення українських науковців до Європейського дослідницького простору. ГО "Жіноча Професійна Ліга", Київ.   XX с. [Електронне видання] 

https://communitylpw.wixsite.com/publish/policy-paper-2026-era

​

Citation: Lazorenko, Olena; Chala, Nina (2026).  Analysis of the Engagement of Ukrainian Scholars in the European Research Area. NGO “League of Professional Women”, Kyiv. ХХ p. [Electronic edition] https://communitylpw.wixsite.com/publish/policy-paper-2026-era (in Ukrainian).